1

Як впливають відключення світла на ментальне здоров'я українців

У зв’язку з плановими та екстреними відключеннями електроенергії ми помічаємо зміни у ментальному стані суспільства. Особливо це стосується тих людей, у кого разом із електроенергією зникає зв’язок та вода, а також тих, які не мають газової плити, або ж живуть у будинку, де екстрених відключень є доволі багато. Наразі доволі часто можна почути про те, що “здають нерви”. Вулиці заполонив шум та шкідливі речовини від генераторів, в багатьох містах відсутнє вуличне освітлення, тож навіть вечірню спокійну прогулянку для саморегуляції запланувати стає вже дедалі складніше.

Давайте сьогодні поговоримо про те, як допомогти собі та близьким, якщо ви починаєте відчувати себе гірше.

Поміркуйте: як ви спите та харчуєтеся? І що саме провокує нервові зриви? Цей пункт може здатися занадто банальним, але обходити його стороною не можна: адже стан тіла напряму впливає на психоемоційний стан людини.

Давайте спробуємо знайти та вивести саме ваш подразник у площину свідомої задачі. Коли ми розуміємо, з чим маємо справу, можемо контролювати щось, ми знімаємо напруження з емоційного рівня. Фоново нам стає набагато легше. Приклади задач та можливих рішень:

Не можу їсти, бо не маю газу = придбайте термос та їжу, яка не потребує термічної обробки, наприклад: хліб, печінка трески, сир, паштети, овочі, фрукти тощо. Придбайте термос та сублімовану їжу, щоб завжди мати доступ до гарячого напою та гарячої сублімованої їжі.

Не можу вимити голову, бо часто раптово вимикають світло та воду = зробіть великий запас води вдома. Якщо у вашому будинку часто спрацьювують екстрені відключення, перед тим, як іти у ванну, візьміть з собою додатковий запас води та гарячий чайник. Раптом що - ви зможете закінчити гігієнічні процедури спокійно за домопогою запасу води.

Не маю, чим зайнятися, бо нічого не працює = ретельно подумайте, спробуйте підійти до справи раціонально. Чи дійсно ви не маєте чим зайнятися? Складіть свій власний список активностей, які можливо виконувати, коли немає світла. Наприклад, це може бути медитація, читання під акумуляторною лампою, ведення щоденника під свічкою, виход на вулицю на невеличку прогулянку, самомасаж, чаювання при свічках та роздуми, планування дня/року, фізичні вправи або йога - подумайте, що може підійти саме для вас.

Не можу гуляти, бо навколо генератори = знайдіть інший спосіб займатися фізичною активністю. Пошукайте студії йоги, танців, розтяжки, спортзали, які працюють попри відключення світла (таких багато).

Через відключення замерзаю і хворію = пошукайте альтернативні способи обігріву та займіться укріпленням загального стану здоров'я та імунітету. Наприклад, це може бути грілка (для її використання також може стати у нагоді великий термос), теплі напої, електронні ковдри з функцією нагрівання, використання акумулятору тощо. Також допоможе рух та фізична активність (піти в зал, поки немає світла, або зробити вправи вдома - чудово зігріває) та загальне зміцнення імунітету. Зверніться до сімейного лікаря, щоб дізнатися, як зміцнити імунітет.

Я в скрутній фінансовій ситуації, і не можу придбати навіть термос = пошукайте необхідні речі на сайті https://social.edopomoga.gov.ua/uk. Також може бути корисно домовитися з друзями, знайомими або рідними проводити час відключень разом та допомагати один одному.

Якщо емоційно вам тяжко переживати відключення і ви маєте можливість та сили евакуюватися або переїхати в будинок, де ситуація з електроенергією є кращою - не нехтуйте цією можливістю.

Як зменшити час дитини з гаджетом

1. Встановіть чіткі правила для дитини щодо кількості часу, проведеного зі смартфоном чи планшетом.

2. Не перевищувати рекомендовану кількість часу для різного віку.

3. Організовуйте дітям дні без телевізорів та інших приладів.

4. Не вмикайте телевізор як фон під час ігри з дитиною або вживання їжі.

5. Постійно робіть перерви. Дітям до 10 років радять відкладати телефон чи планшет на годину після 40 хвилин використання.

6. Перетворіть пасивний перегляд на активну гру з іграшками.

7. Задавайте дитині питання та спілкуйтеся з дитиною в процесі гри на планшеті.

7. Будьте прикладом.

Навіщо створювати сімейні традиції та дотримуватися їх?

В складні та важкі часи дотримання сімейних традицій може стати гарною підтримкою не тільки для дітей, але і для дорослих також. Тому що:

✨️Сімейні традиції об'єднують різні покоління родини, роблять сім'ю більш згуртованою та міцною.

✨️Допомагають відчути зв'язок з предками та родом. Краще дізнатися про історію своєї сім'ї.

✨️Створюють почуття радості, свята, особливої події, вирізняючись із важких та одноманітних днів.

✨️Роблять родинний побут та рутини більш різноманітними та цікавими.

✨️Створюють приємні та теплі спогади, до яких можна буде звертатися ще багато разів у майбутньому.

✨️Дарують відчуття стабільності, певну опору у світі, який так швидко змінюється. Знижують тривожність.

✨️Допомагають відчути себе значимим та цінним кожному члену сім'ї.

6 способів допомогти дитині подолати страх невдачі

В часи канікул і тим паче свят, дорослі та діти часто вибираються на прогулянки до торгових центрів, ярмарків, парків - загалом дуже людяних та голосних місць

Тому зайвим буде нагадати вам правила поведінки, яких варто дотримуватись дитині у громадських місцях, щоб залишатися в безпеці

1. Дорослим варто написати на окремому папірці номер телефону когось з батьків чи рідних і прізвище та ім’я дитини. Сховайте його у верхній одяг дитини на випадок екстреної ситуації.

2. Якщо дитина має власний мобільний телефон, то перед виходом з дому завжди треба перевіряти, чи він заряджений та чи є достатня кількість грошей для дзвінків.

3. Поставте в смартфоні дитини номер когось з батьків на швидкий набір чи екстрений дзвінок.

4. Нагадайте дітям, що ні в якому разі не можна підіймати на вулиці, у під'їзді, в магазині - будь-якому місці за межами дому будь-що з землі: цукерки, маленькі іграшки, різнокольорові предмети, мобільні телефони, адже в них може ховатись вибухівка.

5. Якщо на вулиці дитину кличе незнайома їй людина, то вона має повідомити про це батьків чи дорослих, з якими вона знаходиться і вказати на незнайомця.

6. Якщо дитина загубилась у натовпі, то важливо стати на безпечну височину та кликати батьків чи дорослих, з якими вона була, на ім’я та прізвище. Звичайно, якщо є власний мобільний телефон, то важливо зателефонувати комусь з батьків. Якщо немає зв’язку з дорослими, то набрати 102 та пояснити, що трапилось.

7. Якщо незнайома людина взяла дитину за руку і намагається кудись відвести, то важливо привернути увагу до себе інших людей, наприклад, голосним криком, що вона не знає цю людину.

Ми дуже сподіваємось, що вашим дітям ніколи не знадобляться ці рекомендації, але водночас щиро закликаємо вас подбати про те, щоб у них було розуміння того, як їм діяти в подібних ситуаціях

СТОП БУЛІНГ!

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО БУЛІНГ?

Однією з найбільш актуальних проблем на сьогодні є цькування (булінг) серед дітей. Прийняття 18 грудня 2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо протидії булінгу (законопроект № 8584) несе за собою ряд змін у вирішенні вищеназваної проблеми. Так, нарешті законодавчо визначено поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та ряду Законів України.

Поняття «булінг»

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

— систематичність (повторюваність) діяння;

— наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

— дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

§ Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

§ Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

§ Гаряча лінія питань запобігання насильству 116123, 0 800500333;

§ Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

§ Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 64 50;

§ Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

§ Національна поліція України 102

Як наразі виглядає механізм з протидії цькуванню у Іванковецькому ліцеї:

1. Якщо дитина стала свідком булінгу в школі, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

2. Дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

3. Усі контактні номери розміщені на інформаційній дошці, а також на сайті школи.

Адміністративна відповідальністьза булінг

Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Як має поводитись працівник ліцею у разі виявлення булінгу

1. Якщо педагог або інший працівник школи став свідком булінгу, він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

2. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує директора школи у письмовій формі про випадок булінгу.

3. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує всі обставини цькування. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії.

4. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.

5. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України. Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Такий механізм діє не лише для захисту дітей від цькування, а й для протидії булінгу над усіма учасниками освітнього процесу, зокрема освітянами та батьками.

Права та обов’язки учнів (здобувачів освіти)

У закладах освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:

— особи, які постраждала від булінгу (цькування),

— особи, які стали свідком боулінгу,

— особи, які вчинили булінг (цькування).

При цьому здобувачі освіти зокрема зобов’язані:

— поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

— відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

— повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Права та обов’язки освітян

Вони також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

Також працівники школи зобов’язані уважно ставитись до всіх випадків булінгу, повідомляти про них, уважно розглядати заяви, забезпечувати вжиття заходів щодо протидії булінгу, розробляти плани, публікувати їх на сайтах і вчасно інформувати органи Національної поліції та службу у справах дітей про випадки булінгу. В іншому випадку передбачена адміністративна відповідальність за приховування таких ситуацій.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), він також:

— розглядатиме заяви про випадки булінгу (цькування): здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;

— скликатиме засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживатиме відповідних заходів реагування;

— забезпечуватиме виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Звертайте увагу на поведінку та настрій своїх дітей, їх фізичний та психічний стан. Можливо, ваша підтримка — це найперше, чого дитина потребує. Якщо ви виявили проблему, пов’язану з булінгом (вашу дитину б’ють чи ображають у школі)звертайтесь:

— з заявою до поліції та закладів охорони здоров’я з фіксацією побоїв,

—до директора школи (письмово, звернення надавайте секретарю із зазначенням вхідного номера на вашому примірнику).

Отже, при вчиненні подібних дій стосовно вашої дитини варто обов’язково фіксувати побої і звертатись до поліції за номером 102. Після того, як дитину визнають потерпілою, звертайтесь за призначенням адвоката, гарантованого державою, до найближчого центру/бюро правової допомоги:

Кожна дитина або її законний представник мають право звернутись і отримати безоплатну консультацію юриста. У разі потреби представляти інтереси в суді — усі без виключення діти мають право на призначення адвоката (юриста) за рахунок держави.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ

Запам’ятайте самі та навчіть свою дитину про відповідальність за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки.

- Булінг – штраф 850-3400 грн., громадські роботи від 40 до 100 год. (ст.173-4 КУпАП).

- Викрадення чужого майна (крадіжки, шахрайство)— штраф, виправні роботи до 1 міс., адмінарешт — 5-10 діб,

- Дрібне хуліганство (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії) — штраф, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт до 15 діб (ст. 173 КУпАП).

Ухиляння батьків від виконання обов’язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою адміністративну відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.

Нормами цього закону не передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно запровадження кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень, пов’язаних з булінгом (цькуванням), оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу (цькування) інших дій, кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема – заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо. За такі дії з 16 років, а в окремих випадках з 14 років настає кримінальна відповідальність:

- Побої і мордування — штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи — до 1 року, групове — обмеження/позбавлення волі до 5 років (ст. 126 Криімнального кодексу України).

- Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози — арешт на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 2 років (ст. 129 ККУ).

- Хуліганство— штраф, арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років.

- Умисне легке тілесне ушкодження — штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботами на строк до одного року (ст. 125 ККУ).

Що робити аби послабити тривогу/напругу?

​​Тривожитися під час війни – нормально, бо наш організм стресує. Через це підвищуються рівні гормонів стресу – адреналіну й кортизолу. Нервова система включає реакцію "бий або біжи".

Дихайте

Максимально глибокий вдих "животом", максимально довгий видих. І так кілька разів поспіль. Квадратне дихання: вдих – пауза – видих – пауза. Протягом 3/4/5 секунд вдихайте повітря. Потім на 3 секунди затримайте дихання. Потім впродовж 3 секунд видихайте повітря. І знову робіть трисекундну паузу. Для зручності можете подумки рахувати до трьох.

Медитуйте

Сядьте на підлогу. Спина рівна. Руки на колінах. Очі заплющені. На вдиху подумки промовляєте: "я не це тіло", на видиху – "я не цей розум". І так 11 хвилин без перерви.

Читайте

Yakaboo у своєму додатку безкоштовно відкрили доступ до сотень книг. Відриваєте будь-яку і вчитуєтеся. Це допоможе вам на деякий час "відірватися" від реальності. Раджу: О. Довженко "Зачарована Десна", Є. Кузнєцова "Спитайте Мієчку", В. Франкл "Людина у пошуках справжнього сенсу", Е. Ґілберт "Місто дівчат", С. Жадан "Інтернат".

Пишіть

Візьміть ручку, чистий аркуш. І записуйте всі слова, які спадають на думку. В рядок, хаотично, з натиском – як завгодно. Концентруйтеся на виведенні літер, на кольорі ручки, якою ви пишете. Також можете завести щоденник, щоб звільняти мозок від думок вранці та ввечері.

Допомагайте

Плетіть маскувальні сітки, годуйте бездомних, готуйте їжу для захисників, в’яжіть теплі речі для переселенців, діліться перевіреною інформацією, моліться. Робіть те, що можете, і там, де можете. Якщо вас трусить від страху – це нормально.

Умийтеся холодною водою, зробіть кілька ковтків чаю, подихайте, походіть.

#АРТ-ТЕРАПІЯ# ВПРАВА"ЧОТИРИ ХАРАКТЕРИ"

Характер будь-якої людини є сукупністю духовних і психічних властивостей, що проявляються в її поведінці. Його формування відбувається на основі темпераменту, який в свою чергу є вродженим та демонструє особливості нервової системи.

Примітно, що навіть при однаковому темпераменті люди можуть мати різний характер, тому що на нього впливає соціум та взаємодія з іншими.

Вправа допоможе краще дізнатися про риси власного характеру та зрозуміти, над якими є готовність і бажання працювати.

Хід проведення Розділіть аркуш паперу на три однакові колонки та дайте їм наступні назви:

"У мене є такі риси характеру як...";

"Інші думають, що у мене є такі риси характеру як...";

"Мені хотілося б розвивати в собі такі риси характеру як...".

У кожну колонку впишіть відповідні риси незалежно від того, позитивні вони чи негативні. Візьміть новий аркуш паперу та намалюйте на ньому велике сонце з променями. У центрі сонечка пропишіть ще раз свої сильні риси характеру, включаючи не тільки ті, які є на вашу думку, а й ті, які є на думку інших. На кожному промені напишіть по одній рисі, яку хотілося б поліпшити, розвинути з нуля або підсилити. Візьміть ще один аркуш паперу та намалюйте на ньому п'ятикутну зірку. Кожна з її граней - це одна з якостей, які хотілося б і є готовність розвивати/поліпшувати в собі в найближчому майбутньому. Напишіть їх. У центрі зірки пропишіть конкретні кроки, які зробите у найближчі 2-3 дні. Вибирайте легкі дії, що не потребують особливих зусиль та багато часу.

https://youtu.be/jI-BhPlCzYU

З 25 листопада по 10 грудня наш ліцей приймав участь у Всесвітній акції "16 днів проти насильства". Формування «нульової» толерантності до всіх проявів насильства – це одне з провідних завдань акції, підсумки якої ми сьогодні підбиваємо. Адже будь-яке насильство – є порушенням прав людини, якому не має виправдань.

В рамках проведення акції були зі здобувачами освіти були проведені:

• години психолога;
• перегляд відеофільмів та соціальних роликів;
• проведення флешмобу;
• заняття з елементами тренінгу;
• бесіди-диспути;
• ігри-квести;
• створення плакатів;
• конкурси зі смачним заохоченням;
• проведення діагностичного анкетування;
• години спілкування тощо.

Міжнаро́дний день толера́нтності— свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідань, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Учні всіх класів приєдналися до свята.

У молодших школярів почуття толерантного ставлення виховувалось на прикладі українських народних казок. Малюки робили толерантні зауваження і приємні компліменти. У молодших класах нашого ліцею відбулась «ПОДОРОЖ КРАЇНОЮ ТОЛЕРАНТНОСТІ», де здобувачі освіти зробили «КВІТКУ ТОЛЕРАНТНОСТІ», написали ряд висловлювань і переглянули мультфільм по темі. У 8 класі пройшов виховний захід «Толерантність врятує світ». Здобувачі освіти переглянули соціальний відеоролик і розглянули практично декілька прикладів з життя класу. Здобувачі освіти і 6-9 класів створювали власні мандали.та ДАРУВАЛИ СВОЇ СЕРЦЯ НА ДЕРЕВІ ТОЛЕРАНТНОСТІ тим, хто потребує допомоги. У 10-му та 11-му класах пройшли години спілкування «Вчимося толерантному спілкуванню» та тренінг «Вчитися толерантності», який мав за мету виховання толерантності у молоді: ставлення до інших, їх думок та поглядів, повага один до одного, повага до людей іншої національності і які риси при цьому мають виявляти люди. Здобувачі освіти переглянули та обговорили відеоролик про расову та національну толерантність.

8 порад, які допоможуть покращити психічне здоров’я

Емоційний добробут не менш важливий за фізичний.

Не бійтеся зізнатися, що потребуєте допомоги.Психічне здоров’я не обов’язково пов’язане з божевіллям. Це значно ширше поняття, ніж більшість людей зазвичай уявляє.

Просто задумайтесь: коли з психікою щось негаразд, тіло теж починає здавати.

Мігрені, болі в спині, безсоння та проблеми зі шлунком досить часто є ознакою певних порушень психічного стану.

Якщо ви страждаєте від надмірного стресу, проблем із концентрацією чи сном,читайте далі й дізнаєтеся кілька чудових порад, як запобігти таким розладам і краще піклуватися про себе.

1.Стежте за своєю вагою

Коли людина страждає на зайву вагу чи ожиріння, це означає, що рівень жиру в її організмі перевищує норму.

Це впливає не лише на зовнішній вигляд, а й суттєво вражає роботу мозку. Як наслідок,порушується когнітивний розвиток і здатність людини керувати своїми почуттями й ідеями.

У плані ваги запам’ятайте одне: мова не про те, щоб бути худими, а про необхідність позбутися жиру. Для цього варто дотримуватися збалансованої дієти та займатися спортом.

2. Читайте все, що вам до вподоби, особливо сюрреалістичну літературу

Читання – це, безумовно, хороший спосіб подбати про психічне здоров’я та покращити його.Книга змушує вас зосередитися, запам’ятати інформацію та пов’язати конкретні факти з абстрактними ідеями.

Крім того, читання дає змогу дізнатися про ситуації, які вам не доводилося переживати й, у такий спосіб, готує вас стикнутися з ними у власному житті чи в житті близької людини.

Що стосується сюрреалістичних текстів, вони містять асоціації, які виходять за межі установлених рамок. Ці асоціації покращують психічне здоров’я, оскільки вони сприяють створенню нових схем у мозку.

Наприклад, прочитайте книгу “Сільський лікар” Франца Кафки, а потім поділіться з нами своїми враженнями.

3.Виконуйте багато завдань водночас

Одночасне виконання багатьох справ – це ідеальна вправа для мозку.

Терапевтична цінність багатозадачності полягає в тому, що ви тренуєтеся обробляти інформацію. Чим швидше ви виконуєте завдання, тим краще.

Крім того, це також покращує концентрацію. Попри те, що ви заглиблені у виконання різних завдань, вам доводиться приділяти повну увагу кожному з них, щоб бути ефективними.

4. Вимкніть телевізор

Зазвичай люди проводять щонайменше півгодини перед екраном телевізора, перш ніж лягати спати. Однак це стає причиною феномена, який називається дефіцит сну.

Людина почувається дуже втомленою через недосипання.

Телевізор спричиняє виснаження, оскільки слугує вечірньою розвагою, через яку ви все ніяк не лягаєте спати. Ви позбавляєте мозок необхідного відпочинку, навіть не усвідомлюючи цього.

Вимкніть телевізор і почитайте або іншим способом розслабтеся перед сном. Це обов’язково покращить ваше психічне здоров’я.

5.Медитуйте щоб покращити психічне здоров’я

Медитація допоможе очистити розум від усього, що вас турбує.

Через стрес і негативні емоції створюються нейронні зв’язки, які заважають ясно мислити й можуть навіть спричиняти психологічні блоки. Якщо мозок перебуває в такому стані протягом тривалого періоду часу, його робота порушується, що негативно впливає на здоров’я людини.

6.Почніть брати участь у групових заходах

Навіть якщо ви належите до людей, які люблять бути наодинці, не забувайте, що людина – це соціалізована тварина.Усім нам потрібно ділитися своїми переживаннями та цілям з іншими. Це суто людське.

Коли ви спілкуєтеся з людьми довкола,це сприяє росту самооцінки й вибудовує вас як особистість.

Особистість– це значно більше, ніж просто “его”.Усвідомлення того, ким ви є і чого хочете, – це необхідний інструмент для визначення власних цілей і пошуку свого місця у світі.

Саме тому важливо брати участь у групових заходах.

7.Малюйте

Художня освіта зараз не надто популярна. Багато людей відмовляються від своїх починань у мистецтві, оскільки не знають, як малювати. Однак не потрібно бути Фрідою Кало чи Леонардо да Вінчі, щоб користуватися перевагами малювання.

Просто візьміть блокнот і почніть виводити якісь візерунки, адже цього більш ніж достатньо, щоб розслабитися, стимулювати концентрацію та покращити пам’ять.

Можете навіть купити собі красиву розмальовку або книгу-антистрес. Вони стають все популярнішими серед дорослих.

Як бачите, покращити психічне здоров’я цілком можливо, і це залежить від вас. Потрібно просто переглянути свій розклад і виділити час на себе.

Ми радимо поставитися до цього серйозно. Неважливо, наскільки сильно ви чогось хочете чи скільки часу працюєте, щоб досягти цього, адже якщо людина погано почувається, їй буде значно складніше втілити свої задуми.

Як все встигнути - поради від арт-терапевта Вікторії Назаревич

Чому злитися - це нормально і навіть корисно

«Накопичувати в собі злість - все одно, що пити отруту і чекати смерті іншої людини». Цю цитату, яку приписують Будді, сьогодні використовують дуже часто. Прийнято вважати, що агресія - це токсична емоція, від якої потрібно позбавлятися.

Навіть вчені радять уникати почуття злості. Дослідження показують, що злість може призводити до гіпертонії і низької чутливості до знеболюючих засобів. Люди з психічними розладами, пов'язаними з патологічним рівнем агресивності, більше схильні до злочинів і навіть суїциду.

Сучасна культура сильно пов'язана з почуттям злості. В Інтернет-спільнотах часто радять відпускати почуття злості. Ймовірно, ви і самі зустрічали цитати типу: «Якщо хтось може вас роздратувати, це означає, що ви втратили внутрішню рівновагу», «Злість не вирішує ніяких проблем. Вона нічого не створює, але може багато зруйнувати» або навіть «Злість - ваш найбільший ворог. Тримайте її під контролем».

Таке ставлення до почуття злості означає, що ми не тільки боїмося її, а й засуджуємо її прояви, вважаючи ознакою слабкості. Наші уявлення про почуття злості стають упередженнями: ми схильні вважати злими людей, які не пригнічують дане почуття. З іншого боку, ми вважаємо людей, які стримують почуття злості, вихованими, розумними і в певному сенсі зразковими людьми. Однак таке розуміння агресії є неправильним. Злість - це не модель поведінки, а емоція.

Злість - це емоція, а не модель поведінки

Злість - це нейрофізіологічна реакція організму на загрозу. Мозок (зокрема, мигдалеподібне тіло) посилає сигнал тілу, приводячи його в стан повної готовності. У кров викидаються гормони адреналін і кортизол, частішає пульс, м'язи приходять у тонус. Увага людини, що відчуває злість, сконцентрована і звужена. Обличчя людини приймає характерний вираз, який служить для оточуючих попереджувальним знаком.

У психологічній літературі злість не асоціюється безпосередньо з агресивною поведінкою. Злість - не те ж саме, що агресивна поведінка, ненависть або насильство. Агресія - це модель поведінки людини, а злість - це почуття.

Хоча почуття злості в окремих випадках і може призводити до агресивної поведінки, це відбувається не завжди. Людина може відчувати злість, наприклад, через те, що хтось вліз перед нею у черзі, але при цьому не робити ніяких дій.

І навпаки: людина може завдавати комусь шкоди, не відчуваючи при цьому злості. Наприклад, люди, які вчиняють злочини на сексуальному ґрунті, можуть холоднокровно й обачливо вистежувати і переслідувати своїх жертв.

Різниця між злістю і агресією істотна. Злість - це фізіологічна реакція організму, яка сформувалася в результаті еволюції і виникає неусвідомлено.

Агресія - це модель поведінки, яка виникає з волі людини. Коли ми зрозуміємо це, ми зможемо поважати почуття злості, навіть якщо засуджуємо насильство й агресивну поведінку.

Злість - це важливе й корисне почуття

Наш мозок використовує почуття для того, щоб привертати нашу увагу, коли відбувається щось важливе або коли проблема потребує негайного вирішення. Страх попереджає нас про небезпеку, смуток мотивує нас шукати підтримку, радість змушує нас продовжувати робити те, що змушує нас відчувати себе добре.

Те ж саме стосується і почуття злості. Воно повідомляє нам про те, що відбувається щось несправедливе або що ми повинні вжити заходів для того, щоб вижити.

Людина може нападати на інших, обманювати, залякувати або принижувати, не відчуваючи при цьому злості. Але якщо жертва такої поведінки теж не відчуває злості, вона продовжує терпіти несправедливість стосовно себе.

Тому відчувати злість - це нормально. Так наш мозок забезпечує нашу безпеку. Коли ми відчуваємо злість, ми повинні проаналізувати, що її спровокувало, оцінити реальні факти й вирішити, як краще діяти в цій ситуації. Однак, як би ми врешті-решт не вчинили, ми завжди маємо право відчувати злість.

Агресія, як і пригнічена злість - це нездорові реакції

Повернемося до досліджень, які показали, що прояви агресивності можуть викликати проблеми зі здоров'ям. Якщо проаналізувати деталі досліджень, зі шкодою почуття злості для організму все не так однозначно.

Наприклад, у дослідженнях про взаємозв'язок злості і гіпертонії найчастіше йдеться про те, що гіпертонію і хвороби серця викликають агресивна поведінка і придушення почуття злості. Ми вже говорили, що злість - це емоція, а агресія і придушення емоцій - це поведінкові реакції. У дослідженнях показано, що саме поведінка може викликати серцево-судинні захворювання.

З іншого боку, проживання і прояв почуття злості не призводить до захворювань. Почуття злості підвищує рівень кортизолу в організмі, але це може викликати проблеми зі здоров'ям тільки тоді, коли кортизол підвищений тривалий час.

Злість - це всього лиш вершина айсберга

Коли ми звинувачуємо почуття злості у своїх проблемах, то можемо упустити головне. Насправді злість часто пов'язана зі страхом. Злість часто є вторинною емоцією, яка виникає, коли людина не відчуває себе в безпеці. Тому, коли дослідники спостерігають почуття злості, яке стає для людини звичкою, вони також звертають увагу, чи не відчуває вона при цьому страх, смуток або занепокоєння. Коли вчені досліджують вплив злості та інших емоцій на організм, вони приходять до висновку, що найчастіше шкоду організму приносить не злість, а супутні емоції, такі як занепокоєння або смуток.

Злість - джерело мотивації

Ми звикли вважати злість негативною емоцією, але у неї, безумовно, є і позитивна сторона. Хоча злість часто викликає неприємні тілесні відчуття, разом з тим вона активує мозок і тіло. Коли ми сердимося, наше тіло отримує такі ж сигнали від мозку, як і від позитивних емоцій. Однією з тілесних реакцій на емоції є реакція мімічних м'язів. Наприклад, група м'язів Orbicularis oculi, розташована навколо очей, активується, коли ми посміхаємося. Якщо ці м'язи не рухаються, ми розпізнаємо фальшиву усмішку. Однак ця група м'язів також активується, коли ми сердимося.

Однак це не означає, що злість приносить нам задоволення. Це означає, що злість, як і радість - емоції, пов'язані з контактом з іншою людиною, а не з відстороненням від неї. Злість мотивує нас взаємодіяти, а не відступати. Почуття злості змушує нас діяти до того, як з'явиться фізична реакція (прискорене серцебиття, напруга в м'язах, сконцентрована увага).

Використовуйте злість на благо

Отже, чи можемо ми сказати, що злість рівнозначна насильству? Ні. Насильство - це деструктивний прояв злості. Злість - це почуття, а насильство - лише один з багатьох способів її вираження.

Чи можемо ми сказати, що почуття злості - це отрута, яка руйнує наш організм? Теж ні. Злість - це природна емоція, яка виникає у випадках загрози або несправедливості. Якщо правильно висловити почуття злості, воно не принесе шкоди організму.

Як же можна використовувати почуття злості продуктивно? Психологи стверджують, що ми повинні звернути увагу на причини, з яких виникає злість, тому що це почуття ніби говорить нам, що щось потрібно змінити. Відчувати злість - це нормально. Коли ми знаходимо хороший спосіб висловити її - злість мотивує нас і фокусує нашу свідомість. І тоді ми можемо використовувати злість, щоб досягти позитивних змін.

В рамках Всесвітнього Дня здоров'я, яке відмічають 7 квітня з учнями молодших класів було проведено годину психолога "Ми за здоров'я"

7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби.

Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.

Пропонуємо вашій увазі 14 цікавих фактів про здоров'я:

2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про аутизм.

Блакитний колір і пазли є символами цього дня. Аутизм впливає на здатність людини спілкуватися і жити в суспільстві. Розлади аустичного спектру можуть істотно обмежити здатність людини здійснювати повсякденну діяльність і брати участь в житті суспільства.

Комунікація - це не тільки про звичайний діалог. Бажання висловитись та бути зрозумілим є у всіх, а форм та методів - безліч!

Перше практичне заняття медіаторів динамічної групи учнівської молоді щодо реалізації проєкту "STOP маніпуляції"

19.03.2021 р. відбулося друге засідання динамічної групи "STOP маніпуляції". на якому були розглянуті поняття, види, причини, наслідки маніпуляцій в закладах освіти.

Тиждень поінформованості про дітей з особливими освітніми потребами

Зі здобувачами освіти були проведені години психолога "Ми всі різні" Ми всі рівні", години спілкування "Добро врятує світ!". Також діти мали змогу переглянути мультфільми, які висвітлюють життя та почуття дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткове заняття з елементами тренінгу для розвитку емоційного інтелекту зі здобувачами освіти 4 класу "Світ емоцій"

На занятті діти з'ясували, що таке "емоції" та "почуття"; познайомились з видами емоцій; визначили вплив емоцій та почуттів на здоров'я дитини.

16.03.2021 відбулось настановче засідання динамічної групи, до складу якої входять представники педагогічної, батьківської та учнівської громадськості для реалізації освітнього проєкту "STOP маніпуляції".

Мета проєкту: створення безпечного освітнього освітнього середовища з ненасильницьким спілкуванням; розвиток партнерства та учнівського самоврядування.