---------------------------------------------------------------------------------------------------------

/Files/images/psiholog/dlya_batkv/01.03.jpg /Files/images/psiholog/dlya_batkv/2.03.jpg/Files/images/psiholog/dlya_batkv/3.03.jpg/Files/images/psiholog/dlya_batkv/5.03.jpg/Files/images/psiholog/dlya_batkv/6.03.jpg/Files/images/psiholog/dlya_batkv/7.03.jpg


/Files/images/psiholog/2023/1/1111/6dcfa83c-461b-4eff-8903-350334b4ea77.jpg

/Files/images/psiholog/2023/1/1111/1addd057-1ca1-4fcc-a6c9-62d2abd0d3c8.jpg

/Files/images/psiholog/2023/1/1111/5491c381-df88-4fb9-b829-6c741abc9c88.jpg

/Files/images/psiholog/2023/1/1111/01fe82f5-c743-4721-8300-be3a70f580c3.jpg

/Files/images/psiholog/2023/1/1111/0e83130d-f688-4b30-b07f-2115c62f8eb3.jpg

/Files/images/psiholog/2023/1/1111/01fe82f5-c743-4721-8300-be3a70f580c3.jpg

/Files/images/psiholog/2023/1/1111/82fb5359-9a5d-4a4d-89a7-1d15d5e6f33a.jpg /Files/images/psiholog/2023/1/1111/578e906b-e152-459f-acc7-2cb7ae9a74a5.jpg /Files/images/psiholog/2023/1/1111/57844251-b7a0-4876-bafc-6df3f63428c3.jpg /Files/images/psiholog/2023/1/1111/18758761-97ca-4571-ba6e-4f5e072ac4a4.jpg


Вправа для заспокоєння. Цей невеличкий ритуал заземляє і повертає ясність думок.

wym-1707427052405

===============================================================

Поради батькам майбутніх першокласників

1.Радійте Вашій дитині!

2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина буде говорити так, як Ви. Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.

4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.

5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.

7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства — вміння слухати, бачити, відчувати.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчи-ти малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.

9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. Л.С. Виготський відзначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.

11. Працюйте над розвитком пам'яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.

12. Запровадьте в сім'ї єдиний режим і дотримуйтеся його виконання (обов'язково всі члени родини).

13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.


/Files/images/psiholog/1_klas_gotovnst_/скоро до школи.png

Рекомендації батькам п’ятикласників

1. Головне– абсолютне прийняття дитини зі всіма її перевагами і недоліками. Це запорука порозуміння в родині.

2.Намагайтеся зрозуміти,з якими труднощами стикається дитина при переході з початкової школи до старшої.

3.Не відмовляйте дитині у допомозі у виконанні домашнього завдання, якщо вона просить. При цьому не робіть нічого замість дитини, робіть з нею, привчайте її до самостійності.

4. Допоможіть п’ятикласнику запам’ятати імена класного керівника і вчителів-предметників. Познайомтесь з ними особисто, встановіть контакт.

5.Не висловлюйтесь негативно про школу, вчителів у присутності дитини, навіть якщо вам здається, що для цього є підстави. Створюйте у дитини позитивне ставлення до школи. Спробуйте розібратися у проблемній ситуації, що виникла. Краще, щоб вчитель був вашим спільником.

6. Забезпечте своїй дитині дотримання оптимального для цього віку режиму дня і зручне робоче місце вдома. Розробіть пам’ятку з виконання домашнього завдання.

7. Подбайте про те, щоб у вашої дитини були друзі, товариші з класу, запрошуйте їх до себе в гості.

8.Щоденно цікавтесь шкільними справами дитини, виявляючи увагу і терпіння, не обмежуйтесь фразами «Що отримав?», «Як справи?», розпитуйте про настрій, виявляйте емоційну чуйність, діліться почуттями. Створіть дитині емоційний комфорт вдома, навчіться правильно спілкуватися з підлітком.

9. Радійте досягненням своєї дитини. Не будьте скупими на хвалу, помічайте навіть незначні успіхи і досягнення. У жодному разі не порівнюйте його з іншими дітьми, давайте оцінку не дитині, а її вчинкам.

10. Успіх чи невдача впливає на мотивацію навчання, тому особливу увагу необхідно приділити формуванню правильного ставлення дитини до помилок, невдач, промахів. Тому що це поштовх до самовдосконалення, щоб стати краще, сильніше, досвідченіше.

11.Не залякуйте дитину. Страх гальмує її діяльність.

12. Під час зустрічі з невдачами у навчанні намагайтесь розібратися разом, знайти вихід, передбачити наслідки дій.

13. Не змушуйте дитину працювати «на оцінку», тому що це більш за все провокує шкільні страхи, що пов’язані з невпевненістю в своїх силах, тривогою з приводу негативних оцінок чи їх очікуванням.

14.Контролюйте дитину, роблячи їй зауваження. Якщо сварите дитину, поясніть за що. Не використовуйте часто помилки дитини для її критики.


/Files/images/psiholog/2023/1/photo_5474376852220001383_y.jpg


/Files/images/psiholog/2023/1/photo_5341650942455563344_y.jpg


/Files/images/psiholog/2023/1/photo_5357523217436231395_y.jpg/Files/images/psiholog/2023/1/photo_5357523217436231393_y.jpg/Files/images/psiholog/2023/1/photo_5357523217436231394_y.jpg


Інформація для дітей і батьків!

На сьогодні в Україні виявлено активність нового молодіжного руху Ч(П)ВК «РЕДАН», який набирає популярності. Вказана течія складається здебільшого з молоді неформальної зовнішності: довге фарбоване волосся, вподобання до «аніме», перебування у відповідних групах «Телеграм» і «TikTok» та інші атрибути. Конкретна ідеологія відсутня, але полягає у тому, щоб дати відсіч тим, хто їх пригнічує.

Вказаний рух сягає корінням японського мільтфільму-аніме «Hunter x Hunter», де за сюжетом діє злочинна організація «Геней Редан», також звана «Павуком» або «Примарною трупою», її символом є павук із цифрою «4».

Представники субкультури називають себе неформалами, та зазначають, що не асоціюють себе з приватною військовою компанією, а назвалися так лише «жартома» та поступово від нього відмовляються.

«Редан» - це новий напрямок молодіжної субкультури, яка виступає за свободу вибору індивідуального стилю та засуджує насильство з боку «офників» (представники субкультури, які обожнюють культ грубої сили і вважають за краще будь-які питання вирішувати бійкою), скінхедів та інших подібних груп.

Основними центрами проведення зборів підлітків визначають людні місця, такі як: площі, торговельні центри, центральні частини міст тощо.

Учасники скоюють бійки прямо біля вказаних людних місць. Провокування масових бійок серед молоді та підлітків – це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію та використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.

З 22.02.2023 вказаний рух почав активно поширюватися через «Телеграм» канали на території України. В протистояння руху «РЕДАН» також створюються групи «антиРЕДАН», до якого входить так званий неформальний рух «ОФНИКИ» (підлітки 14 років), які не визнають представників «РЕДАН» та вступають з ними у фізичне протистояння. Обидва рухи закликають до протистояння.

Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що їх дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку.

В зону проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється.

Поліція вкотре закликає батьків спілкуватися із дітьми, звертати увагу на їх коло спілкування, поведінку, способи проведення дозвілля. За умови виявлення тематичних груп відповідних напрямків у месенджерах або скупчень у людних місцях підлітків неформальної зовнішності, просимо негайно інформувати місцеві підрозділи Національної поліції України.

/Files/images/psiholog/2023/зображення_viber_2023-03-02_11-47-51-088.jpg


/Files/images/psiholog/2023/photo_5330050085465211726_y.jpg

#емоційний_інтелект#сум#смуток #пригніченийстан#допомога

Загальний алгоритм дій:

1. Зрозумійте та озвучте емоцію дитини Якщо дитина плаче, не варто посміхатися або відволікати її, визнайте її право на цю емоцію. Скажіть співчутливим тоном: “Здається, тобі сумно”. Спробуйте назвати причину виникнення почуття: “Це тому, що ...?”.

2. Прийміть емоцію Якщо дитина дозволяє до себе доторкнутися, обійміть її або тихенько погладьте. Розкажіть, що знаєте її стан.

3. Допоможіть дитині впоратися з емоцією.

4. Запропонуйте варіант допомоги.

Вправи (Обирайте те, що вам хочеться саме зараз – сурових правил немає, ви можете провести їх усі або щось одне, використовувати як є чи адаптувати під свою дитину).

Дітям потрібен час, щоб прожити смуток. Тому якщо дитина не відгукується на ваші пропозиції, дайте їй трохи побути наодинці зі своїм сумом. Будьте поруч із нею, а якщо пройшов тривалий час, переходьте до вправ


Як зробити спілкування з дитиною доброзичливим

Поради батькам
Визначте те, що вас дратує в дитині. Поміркуйте, чи не пов'язано це з аналогічними якостями або рисами характеру у вас та ваших близьких. Тому якщо хочете змінити дитину — почніть із себе.
Спробуйте порахувати до десяти перш ніж сказати дитині образливі слова. Це дасть змогу витримати паузу та поміркувати над тим, як можна «м'якіше» висловити те, що вам не подобається в її поведінці. Адже зауваження слід робити так, щоб дитина їх справді почула. Інакше вона може «закритися» від образи, чекаючи вдалої нагоди, щоб відповісти вам тим самим.
Наприклад, звертання до дитини «Ти, ледарю, сідай робити уроки» можна перефразувати так: «Давай сплануємо твій час: через п'ять хвилин ти сідаєш робити домашнє завдання, а через годину виконаєш його і підеш гуляти». Уникайте висловів на кшталт: «Завжди ти такий, завжди все неправильно робиш», «Ти невиправний!».
Це прямі вказівки дитині бути саме такою — вони не залишають їй простору, щоб поліпшити поведінку.
Пам'ятайте, що навчати дитину будь-чого найліпше на власному прикладі і щирих, довірливих взаєминах. У такому разі в дитини буде можливість сказати «так» вашому вихованню.
Пам'ятайте, що образливі слова, звернені до дитини, залишаються жити в ній: її тілі, свідомості та проявляються у згаслому погляді, невпевненості, мстивості, фізичній напруженості, хворобах, манері поведінки тощо.
Кiлькiсть переглядiв: 117

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.