*

Вживання тютюнових та нікотинових виробів серед підлітків

Згідно даних соціологічного опитування в Україні понад 50% підлітків у віці 15–17 років пробували курити електронні сигарети, 7,5% пробували системи для нагрівання тютюну. Нині тютюнові компанії активно просувають рекламу електронних сигарет. Попри те, що виробники заявляють про вікові обмеження напродаж цих пристроїв, вони є доступними для дітей та підлітків. Серед молоді віком від 13 до 15 років майже кожен п’ятий курить електронні сигарети. Для порівняння, курцями «звичайних» сигарет є 9,2% підлітків.

Згідно із Європейським опитуванням, понад 70% підлітків вважають, що куріння електронних сигарет є безпечним для здоров’я або значно безпечнішим, ніж «звичайні» сигарети. ВООЗ рекомендує застосовувати до електронних сигарет і систем для нагрівання тютюну такі ж регуляторні норми, як і до «звичайних» сигарет.

В Україні електронні сигарети та системи для нагрівання тютюну не врегульовані та не підпадають під загальні норми контролю тютюнових виробів. Це створює проблеми, пов’язані із якістю цих продуктів, їх агресивним маркетингом і доступністю для дітей.

Електронна сигарета – пристрій, що має вигляд справжньої сигарети та повністю імітує процес куріння, доставляючи пару до легень. Він складається з трьох частин: акумулятора, парогенератора і картриджа. З рідини, що міститься у картриджі, створюється суспензія, котра імітує сигаретний дим, який вдихає курець. На відміну від традиційних сигарет, у цих пристроях немає тютюну, але рідина у картриджі, крім нікотину, який виробляють з тютюнового листя, складається з пропіленгліколю, гліцерину та ароматизаторів – тютюну, ментолу, кави, фруктів, солодощів чи алкоголю.

Проблема куріння серед підлітків поширюється зі швидкістю епідемії, не зустрічаючи перепон з боку держави і суспільства. Куріння, на думку підлітків, це шкідлива звичка, яка не несе сильної загрози.

Підлітки знаходять масу причин, щоб почати курити:

- наслідування старшим товаришам, своїм «авторитетам», батькам;

- тиск з боку однолітків;

- відчуття новизни, інтересу;

- бажання «виділитися» і здаватися дорослішими;

- вплив фільмів та реклами;

- доступність і відносна дешевизна сигарет.

У звіті ВООЗ про глобальну тютюнову епідемію за 2019 рік йдеться про те, що електронні сигарети шкодять здоров’ю:

1. Провокує виникнення раку легенів та інших захворювання дихальної системи;
2. Виснажує нервові клітини: підлітки стають неуважними, неуважними, повільніше міркують і швидко стомлюються;
3. Викликає патологію зорової кори, змінюючи відчуття кольору і зоросприйняття в цілому, що може негативно вплинути на гостроту зору. Крім того, останнім часом окулісти ввели нове поняття – тютюнова амбліопія – яка виникає як наслідок інтоксикації при курінні;
4. Несприятливо впливає на діяльність щитовидної залози, веде до порушення сну, загального стану здоров'я;
5. Передчасно зношує серцевий м'яз: за даними досліджень, ризик інсультів значно збільшується, якщо курити людина почала в підлітковому віці.

ПРОФІЛАКТИКА КУРІННЯ У ПІДЛІТКІВ

Шкода куріння для підлітка очевидний, але, навіть знаючи про наслідки, школярі продовжують курити. Щоб ефективно боротися з цією проблемою, потрібно педагогам і батькам об'єднати методи і прийоми, спрямовані на те, як відучити підлітка від куріння:

• Інформувати підлітків про куріння слід, застосовуючи диференційований підхід: доза інформації повинна відповідати зрілості сприйняття школярів.
• Розглядати паління з позиції негативного впливу, пропонуючи альтернативне поведінку - що людина набуває за відсутності куріння.
• Використовувати нестандартні методи впливу і пред'явлення інформації: фільми, наочні засоби.
• Намагатися зацікавити підлітка, захопити його цікавим хобі, а ще краще заняттями спортом.

Ніяка профілактика не матиме результату, якщо батьки і найближчим оточення не будуть демонструвати позитивний приклад.

25 листопада - Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

Ця дата була обрана в пам’ять про сестер Мірабал – політичних активісток, що в 1960 році були вбиті за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо. Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.

В цей день уряди країн та міжнародні організації здійснюють заходи з метою підвищення інформованості суспільства щодо цієї проблеми. Жінки по всьому світу стають жертвами зґвалтувань та зазнають побутового насилля, до того ж, маштаби та істинна природа такого насильства нерідко приховані.

Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI сторіччі, потерпають українські жінки. Щороку близько10000жінок в Україні гине від домашнього насильства. Жінки у всьому світі потерпають від домашнього насильства більше, ніж від пограбувань та в автомобільних катастрофах, разом узятих. Ми маємо визнати, що проблема насилля в Україні все ще існує.

Як відомо, у "Декларації прав людини і громадянина", прийнятій 26 серпня 1789 року, говориться: "Метою кожного політичного об'єднання є збереження природних і невід'ємних прав людини; цими правами є свобода, власність, безпека і опір пригнобленню." Однак це ті права, за які дуже часто треба боротися, інколи навіть ціною власного життя.

Саме таку ціну за свободу своєї батьківщини заплатили три "метелики" - сестри Мірабаль - Патрія, Мінерва та Марія-Тереза. Найстаршій з них на момент смерті було 35 років, наймолодшій - лише 24 роки.

Сестри Мірабаль належали до еліти Домініканської Республіки, їхній батько був багатим землевласником, сестри здобули чудову освіту. До того ж, славилися своєю вродою, особливо Мінерва.

Родина Мірабаль була добре знайома з диктатором Домінікани Трухільйо, який правив країною з 1930 року. Сам диктатор захоплювався вродою та манерами другої з сестер Мірабаль - Мінерви.

На думку Трухільйо, політика складалася з трьох основних компонентів: дипломатії, економіки та внутрішньополітичної сфери. Для досягнення своєї мети генералісимус не гребував будь-якими методами. Вбивства, залякування, провокації - головна зброя у арсеналі домініканського диктатора. Його гасло полягало в словах: "Той, хто не є мені другом, є моїм ворогом, і він обов'язково за це заплатить".

Старше покоління домініканців не наважувалося кинути виклик пристарілому диктаторові, який вирішив, що для нього немає жодних перешкод. Проте молодше покоління думало інакше. Серед опозиціонерів опинилися й сестри Мірабаль - Патрія, Мінерва та Марія-Тереза. Четверта сестра - Д'єде - була осторонь політики і це врятувало їй життя.

Чоловік Мінерви Мірабаль - Мануель Таварес Хусто - разом з товаришами створили "Рух 14 червня", спрямований проти диктатури Трухільйо. Цей рух не був багаточисельним і на початку майже не мав підтримки серед домініканців. Але це не захистило його учасників від репресій.

Майже відразу почалися масові арешти учасників "Руху 14 червня". Неодноразово за грати потрапляли Мінерва та Марія-Тереза. У в'язниці перебували і чоловіки трьох сестер Мірабаль. Того трагічного листопадового вечора сестри поверталися з побаченнями зі своїм чоловіками. Ні вони, ні їхні половинки не могли подумати, що це була їхня остання зустріч.

На Пуерто-Плато сестер Мірабаль чекала засідка, яку організувала служба військової розвідки. Сестер та їхнього водія витягли з машини і палицями забили насмерть, а тіла скинули в урвище. Вбивці сподівалися, що таким чином вийде замести сліди злочину, проте дуже помилялися.

Цим своїм вчинком Трухільйо запустив механізм народного гніву. Через шість місяців після вбивства молодих жінок диктатор попрощався не лише зі владою, а й життям. А сестри Мірабаль стали народними героїнями. У будинку в Сальседо, де вони жили перед смертю, створили музей, присвячений Патрії, Мінерві та Марії-Терезі. Головна заслуга у створені музею належить їхній сестрі Д'єде Мірабаль.

Сестри Мірабаль

Рафаель Трухільо

Будинок-музей сестер Мірабаль

Що таке толерантність, або Притчапро цвяхи

Жив собі хлопчик із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втрачає терпець і з кимось свариться. У перший день він забив 37 цвяхів. Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше опановувати свої емоції, ніж забивати цвяхи. Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько звелів синові витягати з паркана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.

Минав час, і згодом син зміг похвалитися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха Батько відповів: «Ти добре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося. Паркан уже ніколи не буде таким, як колись».

Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то залишаєте після себе такі ж рани, як ці дірки від цвяхів і рани залишаються, попри те, скільки разів ви потім перепросите. Словесні рани завдають такого ж болю, як і фізичні. Не залишайте на своєму шляху дірок!

Не забивайте цвях і в ворожнечі, нерозуміння, жорстокості в душі людей!

Будьмо толерантними!

Під час війни (І не тільки) важливо вміти будувати добрі стосунки і вони добрі там де є спільні цінності, взаємна, турбота, повага, де ми бережемо довіру...

Життєстійкість – це здатність справлятися з труднощами, при цьому рости й розвиватись

Щоб допомогти собі приборкати надмірні емоції:

- зробіть 15-20 маленьких ковтків води/чаю у спокійному ритмі (ковток — вдих-видих — ковток)

- спробуйте подумки описати, що ви бачите навколо себе, який відчуваєте запах, рукою провести по будь-якому предмету чи текстилю, зосереджуючись на тактильних відчуттях.

- промовте собі слова підтримки і пам'ятайте, ви — не самотні, ми разом проходимо через це і обов'язково витримаємо, переможемо і відбудуємо